БТ-5

БТ-5
Виробник	ХПЗ, Харківський паровозний завод
Початок створення	березень 1933
Екіпаж	3 чол.

БТ-5 представляв собою «гібридну» модель, покликану замінити у військах не вельми вдалу конструкцію БТ-2.

Корпус БТ-5 практично не відрізняється від свого попередника (якщо не вважати переходу на метричну систему), що було наслідком вимоги УММ РСЧА «переробки повинні проводитися, не вклинюючись в серійне виробництво» (модифікації БТ-4 і БТ-6, які відрізнялися від вихідного зразка конструкцією корпусу і низкою дрібних доробок до стадії серійного виробництва так і не дійшли). Тому від «двійки» «п'ятірка» відрізнялася перш за все новою еліптичною вежею на розширеному погоні з 45-мм гарматою 20К з боєкомплектом 115 пострілів і кулеметом ДТ; на деяких танках був другий ДТ в ніші вежі, на деяких ще й зенітний ДТ на турелі. Екіпаж - 3 чол. БТ-5 випускався у варіантах з рацією і без рації. Командирський танк був з рацією і зменшеним боєкомплектом.

Експериментальний гарматно-ракетний

Рівне. Пам'ятник на могилі командарма Богомолова

З правого боку

Випуск

Випуск БТ-5 на ХПЗ почався в березні 1933 року, коли були здані останні 37 штук БТ-2. Завдяки наступності конструкції, перші 16 машин були пред'явлені військової приймання вже 22 березня. Всього за підсумками 1933 року було здано 1005 одиниць БТ-2, БТ-5, однак у донесенні, складеним воєнпредом ХПЗ, говорилося про те, що у другому півріччі, порівняно з першим, значно збільшився відсоток браку (9-41 % проти 5-8 % машин в місяць). Поліпшити якість збірки БТ-5 вдалося лише в середині 1934 року.

Вежі машин першої серії були виготовлені з так званої «технологічної броні» (звичайна сталь або незагартована броня), всього було здано 30 неброневых веж і 10 з незакаленной броні. Повністю замінити їх броневыми вдалося тільки в 1935 році. Броньовий сталь для веж подавали Іжорський (марки ПІ) і Маріупольський заводи (марки МІ). Обидва типи веж мали 13-мм бронювання. Маса обладнаної зварної вежі без озброєння і боєприпасів дорівнювала 675 кг, а з озброєнням і боєприпасами - 1100 кг. Поворот вежі здійснювався вручну.

Броня МІ була двошарова, що повинно було забезпечувати більшу пулестойкость порівняно з одношарової бронею ПІ. Всього «маріупольських» веж з малої нішею було випущено 230 штук. Такі машини відправлялися в розпорядження навчальних закладів та навчальні батальйони механізованих бригад.

Але в червні-липні 1934 року, після узагальнення даних про експлуатацію серійних БТ-5, було прийнято рішення повністю перейти на ижорскую вежу, спочатку розроблену для установки на модернізовані танки Т-26, оскільки броня МІ володіла цілою низкою прихованих дефектів, що включали сколи, тріщини і нетримання кромок. До того моменту на Іжорському заводі була отримана кремне-марганцево-молібденова сталь підвищеної в'язкості, тому Постановою Броньового Ради НКТП для виробництва танків БТ-5 приймалася броня марки.

Випускався БТ-5 до кінця 1934 року, причому, на танках останніх випусків встановлювалася 45-мм гармата зразка 1934 року, якою є поліпшеним варіантом гармати 20К зразка 1932 року. Всього вироблено 1884 машин.

Конструкція

БТ-5 мав посилене бронювання, і озброєння: 45-мм гармата з боєкомплектом 115 пострілів і кулемет ДТ; на деяких танках був другий ДТ в ніші башти, на деяких ще й зенітний ДТ. Екіпаж — 3 чол. БТ-5 випускався в варіантах з рацією і без рації. Командирський танк був з рацією і зменшеним боєкомплектом.

Бойове застосування

Експлуатація військами продемонструвала більш високу в порівнянні з БТ-2 надійність нових танків. Так для демонстрації можливостей п'ять танків БТ-5 скоїли пробіг на колесах за маршрутом Харків — Москва протяжністю 795 км без поломок. Також без поломок і пригод пройшов показовий пробіг в умовах зимового Забайкалля при 50-градусному морозі.

Бойовий шлях

До початку Другої світової війни танки БТ-5 встигли повоювати в Іспанії під час громадянської війни 1936–1939 рр.. (Саме там вперше грізно заявив про себе основний супротивник легкоброньованих машин — малокаліберні скорострільні протитанкові гармати), влітку 1938 р. біля озера Хасан і на наступний рік на річці Халхін-Гол. У всіх цих боях танки зарекомендували себе з кращого боку, хоча вже тоді стала позначатися їх недостатня вогнева міць і слабкість броньового захисту.

У вересні 1939 р. БТ-5 взяли активну участь в «визвольному поході» в Західну Білорусію і Західну Україну. Діючи спільно з кавалерійськими підрозділами завдяки своїм швидкісним даними, танки здійснили блискавичні марші фактично без втрат. Бойові втрати при таких діях склали лічені одиниці.

Широко БТ застосовувалися в радянсько-фінській війні 1939–1940 рр. Вони використовувалися для прориву оборонних рубежів і для дій в глибині оборони фінських військ. Втрати від бойових пошкоджень і від технічних несправностей розподілилися фактично порівну. Більшість танків вдалося відновити після закінчення бойових дій. Після участі в боях до червня 1941 р. в Червоній армії залишилося 1688 танків БТ-5, з них 1261 боєздатні. У чотирьох західних прикордонних округах — 632 справні машини.

З перших же днів війни механізовані з'єднання, на озброєнні яких знаходилися і БТ-5, вступили в бої з частинами вермахту. Вони використовувалися в основному для нанесення контрударів по наступаючим угрупованням противника і несли при цьому важкі втрати, обумовлені розкиданістю з'єднань, нестійкістю управління, неорганізованістю ремонтно-відновлювальної служби та загальної плутаниною початку війни.

За перші місяці війни більшість брали участь у запеклих бойових діях танків БТ-5 були безповоротно втрачені. Застосовувалися вони і в битві за Москву восени-взимку 1941 г, і невдалому наступі під Харковом, і в обороні Кавказу і Сталінграда в наступному 1942 р., складу частин Ленінградського фронту, танки БТ-5 використовувалися ще при остаточному звільненні Ленінграда від блокади в січні 1944. Всю війну танки БТ несли службу на Далекому Сході, де їм довелося взяти участь в останніх боях Другої світової війни — розгромі Квантунської армії Японії.

Модифікації

• БТ-5 — лінійний танк,
• БТ-5РТ — танк з радіостанцією 71-ТК-1 (71-ТК-3),
• БТ-5/В-2 — експериментальний БТ-5 з дизельним двигуном У-2,
• ХБТ-5 — хімічний танк,
• РБТ-5 — ракетний танк,
• БТ-5ПХ — танк підводного ходіння.

Збережені екземпляри

• До наших днів збереглося 8 екземплярів танка БТ-5. Один з таких танків є на експозиції музею бронетанкової техніки в Кубинці.
• Також БТ-5, піднятий з дна Неви і відреставрований в 2007 році, можна побачити в місті Кіровськ (Ленінградська область)
• Ще один БТ-5 (маріупольська башта з малою кормовою нішею) в якості пам'ятника встановлено в місті Борзя, в даний час танк БТ-5 переданий в музей міста Чита.
• Крім того, 5 екземплярів танка БТ-5 встановлені в якості пам'ятників в Монголії — на горі Баін-Цаган, в містах Ундер-Хан, Сумбер та ін

Шаблон:Техніка СРСР до 1945 року