Роки експлуатації
Кількість випущених, шт. більше 1200
«Оса» (індекс ГРАУ - 9К33, за класифікацією МО США і НАТО-SA-8 Gecko («Гекон»)) - радянський автоматизований військовий зенітний ракетний комплекс.
Комплекс є всепогодним і призначений для прикриття сил і засобів мотострілецької (танкової) дивізії у всіх видах бойових дій.
Розробка почалася 27 жовтня 1960 року, прийнятий на озброєння 4 жовтня 1971 року. Комплекс оснащений чотирма зенітними керованими ракетами 9M33, модифікація «Оса-АК» має 6 ракет 9М33М2, а «Оса-АКМ» - 6 ракет 9М33М3. На кінець 2007 року є найбільш чисельним у Росії комплексом військової ППО. На озброєнні перебувають понад 400 машин.
Історія[]
27 липня 1960 року згідно з постановою РМ СРСР №1157-487 була розпочата розробка ЗРК під кодовим ім'ям «Оса» (на стадії опрацювання вимог проект мав назву «Еліпсоїд»). Роботи велися важко з постійними зривами термінів. В результаті до 1962 року розробка практично не вийшла з стадії лабораторного експериментального відпрацювання[4].
Головним розробником всього комплексу в цілому був НДІ-20 ГКРЕ. Головним конструктором був призначений Косічкін М.М. За створення ЗУР відповідав Тушинський машинобудівний завод на чолі з Потопаловим О.В. Пускову установку розробляло КБ компресорного машинобудування ГКАТ.
Найбільш складною частиною розробки було створення ЗУР. З поставленими строками розробки Тушинський машинобудівний завод не впорався. Тому 7 вересня 1964 року постановою ЦК КПРС і СМ СРСР розробником ЗУР було призначено ОКБ-2, а головним конструктором за напрямком Грушин П.Д.
В якості нового строку пред'явлення ЗРК на випробування був встановлений другий квартал 1970 року. Крім того, новим головним конструктором «Оси» був призначений Єфремов В.П., а його заступником був Дризе І.М. Розробка колісного шасі для ЗРК «Оса» була доручена Брянському автомобільного заводу.
У березні-червні 1970 року ЗРК «Оса» пройшов випробування, а з липня 1970 по лютий 1971 року проводилися спільні випробування. Після випробувань і відпрацювання документації 4 жовтня 1971 року постановою ЦК КПРС і СМ СРСР комплекс був прийнятий на озброєння.
Склад[]
Бойова машина 9А33Б[]
БМ 9А33Б є автономною всепогодною вогневою одиницею.
Машина здатна виявляти і розпізнавати повітряні цілі в русі. З короткої зупинки здатна обстрілювати одну ціль двома ракетами. Час розгортання і згортання бойової машини не більше 5 хвилин.
В якості бази використовується шасі БАЗ-5937. Шасі тривісне, для руху по воді забезпечене водометом. Двигун дизельний. Крім того, шасі обладнано засобами навігації та топологічної прив'язки.
Шасі може транспортуватися літаком Іл-76 і залізничним транспортом.
Станція Виявлення Цілей (СВЦ чи рос. СОЦ) [1][]
Радіолокаційна станція кругового огляду. Має високу ступінь захисту від перешкод. Вирішує завдання виявлення повітряних цілей і видає їх координати місцезнаходження. Обертається зі швидкістю 33 1/3 обороту в хвилину і стабілізована в горизонтальній площині. Можливості антени забезпечують виявлення цілі типу винищувач на відстанях до 40 км і 27 км при висоті польоту 5000 і 50 метрів відповідно.
Працює в діапазоні частот 6-8 ГГц.
Станція Супроводу Цілей (ССЦ) [2][]
Здійснює пошук цілей за даними отриманими від СОЦ. Здійснює захоплення і автосупроводження цілей по кутовим координатам і дальності, і видає точні поточні координати на Лічильно-Обчислювальний Прилад (УРП). СВЦ дозволяє захоплювати і супроводжувати цілі на дальності до 23 і 14 км при висоті польоту 5000 і 50 метрів відповідно. Станція має захист від пасивних і активних перешкод[5]. Працює в діапазоні частот від 14,2 до 14,8 ГГц[7].
Лічильно-Обчислювальний Прилад (ЛОП чи рос СРП [3])[]
ЛОП вирішує задачу зустрічі ЗУР з упереджувальною траєкторією цілі, при надходженні інформації від СВЦ, потім виробляє дані для своєчасного пуску ракет[.
ЗУР 9М33[]
9М33 — Зенітна ракета комплексу «Оса».
- Основні характеристики
- Призначення Зенітна керована ракета
- Розробник ОКБ-2
- Маса споряджена, кг 128
- Діаметр, мм 206
- Довжина, мм 3158
- Розмах крила, мм 650
- Дальність пуску макс.:
- в передній півсфері, км 9
- Швидкість польоту цілі, км/год 420 м/с
- Швидкість польоту, М 1,51
- Бойова частина 15 кг
- Підривник неконтактний
- Модифікації 9М33, 9М33М, 9М33М2, 9М33М3, 9М33М5
Основним озброєнням ЗРК є твердопаливна ЗУР 9М33, виконана за схемою «утка». оснащена радіо командною системою наведення на ціль. Оснащена осколкової бойовою частиною, неконтактним детонатором з радіусом спрацьовування 5 м і трассерами в хвостовій частині для супроводу телевізійно-оптичним візиром. Пуск двох ракет по найбільш важливих цілях здійснюється з інтервалом 3-5 с. Для зниження помилки наведення при стрільбі по цілях, що знаходяться на висоті 50-100 м, ракета наводиться на них зверху вниз[5].
ТЗМ Т217Б[]
Транспортно-заряджаюча машина здійснює транспортування восьми ЗУР і забезпечує заряджання бойової машини.
Модифікації[]
Радянські[]
9К33М2 «Оса-АК»[]
Модернізований комплекс 9К33М2. Прийнятий на озброєння в 1975 році.
- Основні відмінності від базового варіанту
- 1. Розширена зона ураження цілей на дальності, висоті і параметру.
- 2. Змінена структура УРП, додана можливість наведення ЗУР на ціль, що рухається зі швидкістю до 500 м/с і маневрирующую з перевантаженням до 8 одиниць.
- 3. Має можливість обстрілу і ураження цілей на догонных курсах, при швидкості руху до 300 м/с.
- 4. Підвищена захищеність від впливу радіоелектронних перешкод, поліпшені умови автосупроводу цілей у пасивних перешкодах.
- 5. Використовується нова елементна база, підвищена загальна надійність функціонування БМ.
- 6. Удосконалено радіопідривник ЗУР. Новий запобіжник забезпечує зниження нижньої межі зони спрацьовування до 27 метрів.
- 7. ЗУР розміщено в ТПК. Підвищений гарантійний термін використання ракет до 5 років і підвищена радіаційна стійкість.
- 8. Забезпечено транспортування восьми ЗУР і заряджання бойової машини.
9К33М3 «Оса-АКМ»[]
Подальша модернізація комплексу. Ця модифікація може ефективно боротися з літаками, вертольотами при прикриття військ у всіх видах бойових дій та в умовах активної радіоелектронної протидії.
Роботи по вдосконаленню БМ ЗРК «Оса» і його ракети були розпочаті в листопаді 1975 року під кодовим ім'ям «Мара». ПСІ модернізований комплекс пройшов у 1977 році, а ГІ були пройдені в грудні 1979 року.
У 1980 році ЗРК був прийнятий на озброєння під позначенням «Оса-АКМ».
Основні зміни ЗРК «Оса-АКМ»[]
- 1. Розширена зона ураження.
- 2. Покращена роздільна здатність індикатора кругового огляду СОЦ по азимуту і дальності.
- 3. Знижена ймовірність спрацьовування радіопідривача від землі і підвищена точність наведення ракети за рахунок удосконаленого УРП.
- 4. Можливість обстрілу цілей, що рухаються зі швидкостями до 500 м/с і маневрують з перевантаженням до 8 одиниць, а також можливість обстрілу цілей, що летять зі швидкістю 300 м/с вдогон.
- 5. Збільшена щільність потоку осколків. За рахунок примусової подачі на підрив БЧ, покращена можливість корекції області спрацьовування радіопідривача.
- 6. Підвищена надійність роботи БМ, за рахунок переведення на нову елементну базу. Покращена загальна перешкодозахищеність.
- 7. Доопрацьований радіопідривник.
Білоруські[]
9К33-1Т «Оса-1Т»[]
Білоруський варіант модернізації 9К33. Роботи з модернізації розпочато в 2001 році білоруським Науково-виробничим унітарним підприємством «Тетраедр». Вперше ЗРК був представлений на виставці озброєнь «MSPO-2003» в р. Кельце і «MILEX-2003» в р. Мінськ.
Основні відмінності від базового варіанту «Оса-АК(М)»:
На ЗУР застосована нова система наведення, що дозволяє вражати літальні апарати зі швидкостями до 700 м/с на дальностях до 12 км і на висотах до 7 км. Декларується ймовірність ураження аеродинамічній мети або вертольота однієї ЗУР - 0,6...0,8, а маневрирующей мети - 0,4...0,7. Заявлена можливість ураження малорозмірних цілей, у тому числі виконаних за технологією «стелс», а також вертольотів вогневої підтримки до кордону пуску ними високоточної зброї. Встановлення нової системи наведення дозволила підвищити обсяг зони ураження в 2,06 рази при стрільбі назустріч цілям зі швидкостями до 300 м/с і в 4 рази для цілей зі швидкостями до 500 м/с.[8] Підвищена перешкодозахищеність ЗРК. У тракти СОЦ і СВЦ встановлені твердотільні підсилювачі високої частоти (УВЧ) з низькими коефіцієнтами шуму і розширеним динамічним діапазоном. Ці заходи, разом із запровадженням системи цифрової обробки сигналів СОЦ і СВЦ, забезпечують більш високу перешкодозахищеність модернізованого ЗРК. Додатково до складу апаратури введена оптико-електронна система ОЕС-1Т з теплопеленгатором (робочий діапазон: 8-12 мкм), телевізійним каналом (з кращими ніж у штатного телевізійно-оптичного візира 9Ш38-2 характеристиками) і лазерним далекоміром (довжина хвилі 1,06 мкм) для вимірювання дальності до цілі в режимі радіомовчання. Введення оптико-електронної системи для супроводу мети дозволяє підвищити живучість в умовах застосування противником протирадіолокаційних ракет і повного радіоелектронного придушення.
Підвищена ступінь автоматизації бойової роботи. Встановлено автоматизоване робоче місце начальника розрахунку АРМ-1Т на базі сучасного комп'ютера, що дозволяє автоматизувати розрахунок зони ураження за супроводжуваної цілі в реальному масштабі часу, виводити формуляр супроводжуваної цілі на LCD-екрані АРМ. Зі складу батареї виключено командирський пульт управління ПУ-12М, а управління діями батарей (до 4 машин) організовано від провідної бойової машини за принципом «ведучий-ведений», що дозволило автоматизувати завдання цілерозподілу, цілевказівки і координації дій батареї в областях перекриття зон ураження пускових установок 9А33-1Т.
Підвищена надійність ЗРК, за рахунок переведення на нову елементну базу, до 80 % апаратури. Підвищений ресурс апаратури, знижена номенклатура запасних частин і час необхідний для технічного обслуговування. Введений режим «електронний постріл», що дозволяє здійснювати комплексну перевірку систем входять в контур керування пуском ЗУР. Зі складу ЗРК виключено тренажер 9Ф632 (на базі ЗІЛ-131), його функції реалізовані в апаратурі функціонального контролю та тренажера АФКТ-1Т входить в кожну БМ.
Демонстраційні бойові стрільби для 11 іноземних делегацій були проведені 4 жовтня 2005 року на 174-му полігоні ВПС і військ ППО в п. Доманово, де «Оса-1Т» продемонструвала супровід і поразка всіх мішеней ІОЦ-М2[9] з витратою не більше однієї ЗУР на мішень. Також, повідомляється, що за результатами стрільб укладено три контракти з инозаказчиками на модернізацію «Оса-АК».[8]
Виноски[]
Бронетехніка СРСР в повоєнний період та України |
||
---|---|---|
Танки | ПТ-76 • ІС-4 • Т-10 • Т-54 • Т-55 • Т-62 • Т-64 • Т-72 • Т-80 • Т-84 • Т-84У «Оплот» • Т-84-120 «Ятаган» • Оплот-М | |
Самохідні артилерійські установки | СУ-122-54 • АСУ-57 • АСУ-76 • АСУ-85 • 2С1 «Гвоздика» • 2С2 «Фіалка» • 2С3 «Акація» • 2С4 «Тюльпан» • 2С5 «Гіацинт»-С • 2С7 «Піон» • 2С8 «Ландиш» • 2С9 «Нона» • 2С19 «Мста»-С |
|
Зенітні самохідні установки | ЗСУ-23-4 «Шилка» • ЗСУ-57-2 • 2С6 «Тунгуска» • 9К33 «Оса» | |
Бойові розвідувальні машини | БРДМ-1 • БРДМ-2 • БРМ-1К | |
Бойові машини | БМП-1 • БМП-2 • БМП-3 • БМД-1 • БМД-2 | |
Бронетранспортери | БТР-40 • БТР-152 • БТР-50 • БТР-60 • БТР-70 • БТР-80 • БТР-Д • БТР-3 • БТР-4 • БТР-7 •БТР-94 • KRAZ-ASV | |
Броньовані ремонтно-евакуаційні машини, тягачі | МТ-ЛБ • АТ-Т • БАТ-М • МТ-Т • ХТВ-64 • БРЕМ-1 | |
Інші | Броньовані тягачі: Об'єкт 42 · ЗІС-22Мб · АТП-1 Бойові аеросани та снігоходи: НКЛ-16 · 02СС · НКЛ-26 · РФ-8/ГАЗ-98 · БА-64-З БЖРК |